допивати
ДОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, дек., перех. Закінчувати пити; пити до кінця,
Її батько сидів за столом і допивав останній стакан чаю (Н.-Лев., IV, 1956, 246);
Григорій Волошин і міднолиций Лесь Якубенко поважно допивали свій мед (Стельмах, Хліб.., 1959, 34);
Він допив прохололий чай і відставив склянку (Головко, II, 1957, 449).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допивати — допива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- допивати — -аю, -аєш, недок., допити, -п'ю, -п'єш, док., перех. Закінчувати пити; пити до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- допивати — Допива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. допити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Словник української мови Грінченка