1. Словник української мови Грінченка

допивати

Допива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. допити, -п'ю, -п'єш, гл.

1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224.

2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допивати — допива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допивати — -аю, -аєш, недок., допити, -п'ю, -п'єш, док., перех. Закінчувати пити; пити до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допивати — ДОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, дек., перех. Закінчувати пити; пити до кінця, Її батько сидів за столом і допивав останній стакан чаю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах