дописаний

ДОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дописа́ти.

Я відкрию повну змісту, Не дописану іще Книгу друга-комуніста (Воронько, Драгі.., 1959, 35).

Значення в інших словниках

1. дописаний — допи́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дописаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дописати. || дописано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дописаний — Допи́саний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)