1. Словник української мови в 11 томах

дописаний

ДОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дописа́ти.

Я відкрию повну змісту, Не дописану іще Книгу друга-комуніста (Воронько, Драгі.., 1959, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дописаний — допи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дописаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дописати. || дописано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дописаний — Допи́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)