1. Словник української мови в 11 томах

допис

ДО́ПИС, у, ч. Стаття, повідомлення про що-небудь, написані для газети, журналу і т. ін. кореспондентом або читачем.

Ромко з Юлькою складали дописи до світлової газети (Донч., І, 1956, 77);

Давид читав другий уже допис про кооперацію в якомусь селі (Головко, II, 1957, 73);

// заст. Взагалі лист чи іншого виду поштово-телеграфна кореспонденція.

Не знаю, чи отримуєте Ви які-небудь обіцяні дописи з України (Л. Укр., V, 1956, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допис — до́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. допис — (у газеті) стаття, статійка, репортаж; мн. ДОПИСИ, Р. кореспонденція. Словник синонімів Караванського
  3. допис — -у, ч. Стаття, повідомлення про що-небудь, написані для газети, журналу і т. ін. кореспондентом або читачем. || заст. Взагалі лист чи іншого виду поштово-телеграфна кореспонденція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. допис — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. Словник синонімів української мови
  5. допис — До́пис, -су, -сові, у -сі; -писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. допис — Допис, -су м. Корреспонденція. Словник української мови Грінченка