1. Словник української мови в 11 томах

допирати

ДОПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПРА́ТИ, перу́, пере́ш, док., перех. Закінчувати прати що-небудь.

Хутко допрала вона сорочки, порозвішувала їх на тину (Л. Янов., І, 1959, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допирати — допира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допирати — -аю, -аєш, недок., допрати, -перу, -переш, док., перех. Закінчувати прати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допирати — Допира́ти, -пира́ю, -пира́єш; допра́ти, -перу́, -пере́ш, -перу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)