Словник української мови в 11 томах

допитати

ДОПИТА́ТИ див. допи́тувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. допитати — допита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допитати — див. допитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допитати — ВИПИ́ТУВАТИ (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого-, що-небудь), ДОПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИ, ВИТЯГА́ТИ розм., ВИТЯ́ГУВАТИ розм. (докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. допитати — Допитати, -ся см. допитувати, -ся.  Словник української мови Грінченка