Словник української мови в 11 томах

доплата

ДОПЛА́ТА, и, ж.

1. Дія за знач. допла́чувати, доплати́ти.

2. Додаткова плата.

За перевиконання норм жирності молока дояркам видають певну доплату (Колг. Укр., 9, 1961, 25).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доплата — допла́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. доплата — -и, ж. 1》 Дія за знач. доплачувати, доплатити. 2》 Додаткова платня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доплата — див. добавка  Словник синонімів Вусика
  4. доплата — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.  Словник синонімів української мови
  5. доплата — рос. доплата кошти, доплачувані понад встановлений норматив, ліміт, тарифні ставки у зв'язку з виникненням особливих умов, обставин.  Eкономічна енциклопедія