доплата
ДОПЛА́ТА, и, ж.
1. Дія за знач. допла́чувати, доплати́ти.
2. Додаткова плата.
За перевиконання норм жирності молока дояркам видають певну доплату (Колг. Укр., 9, 1961, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доплата — допла́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- доплата — -и, ж. 1》 Дія за знач. доплачувати, доплатити. 2》 Додаткова платня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доплата — див. добавка Словник синонімів Вусика
- доплата — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст. Словник синонімів української мови
- доплата — рос. доплата кошти, доплачувані понад встановлений норматив, ліміт, тарифні ставки у зв'язку з виникненням особливих умов, обставин. Eкономічна енциклопедія