доплата

рос. доплата

кошти, доплачувані понад встановлений норматив, ліміт, тарифні ставки у зв'язку з виникненням особливих умов, обставин.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доплата — допла́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доплата — -и, ж. 1》 Дія за знач. доплачувати, доплатити. 2》 Додаткова платня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доплата — див. добавка Словник синонімів Вусика
  4. доплата — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст. Словник синонімів української мови
  5. доплата — ДОПЛА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. допла́чувати, доплати́ти. 2. Додаткова плата. За перевиконання норм жирності молока дояркам видають певну доплату (Колг. Укр., 9, 1961, 25). Словник української мови в 11 томах