доповідач
ДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто робить доповідь, повідомлення.
— Узяв я на урочистих зборах після доповідача слово (доповідач аж з області був) та й розійшовся хвилин на п’ятнадцять (Мур., Бук. повість, 1959, 133).
Словник української мови (СУМ-11)