Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
доповідач —
допові́да́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
доповідач —
ПРОМО́ВЕЦЬ (той, хто виголошує промову), ОРА́ТОР, ДОПОВІ́ДАЧ, БЕСІ́ДНИК заст.; КРАСНОМО́ВЕЦЬ (той, хто майстерно володіє словом, уміє і любить гарно говорити, промовляти).
Словник синонімів української мови
доповідач —
Допові́дач, -ча, -чеві; -дачі, -чів і допові́дник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
доповідач —
ДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто робить доповідь, повідомлення. — Узяв я на урочистих зборах після доповідача слово (доповідач аж з області був) та й розійшовся хвилин на п’ятнадцять (Мур., Бук. повість, 1959, 133).
Словник української мови в 11 томах