доповідачка

допові́дачка

-и.

Жін. до доповідач.

Значення в інших словниках

1. доповідачка — допові́да́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. доповідачка — ДОПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до допові́да́ч. Слухати було важко, бо доповідачка, недочуваючи сама, кричала високим голосом (Вільде, Сестри.., 1958, 393); Очей він не зводив з доповідачки, яка вільно й захопливо відповідала вже на дошкульний закид опонента (Ле, Право.., 1957. 10).  Словник української мови в 11 томах