доповідний
ДОПОВІДНИ́Й, а́, е́. Який містить у собі офіційне повідомлення про що-небудь.
Голова засипав Наринського запитаннями, зажадав, щоб той найшвидше подав про це докладну доповідну записку (Шовк., Інженери, 1956, 275);
// у знач. ім. доповідна́, но́ї, ж., розм. Діловий папір, у якому коротко викладена суть якої-не-будь справи.
Мені він запропонував подати коротеньку доповідну про результати мого відрядження (Грим., Подробиці.., 1956, 105).
Словник української мови (СУМ-11)