доповідь
ДО́ПОВІДЬ, і, ж.
1. Прилюдне повідомлення на певну тему.
Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук (Вільде, Сестри.., 1958. 49);
Гаріфулін пропонував скликати загальні збори бідноти, де б Назаров зробив доповідь про колективізацію (Донч., І, 1956,166);
// Текст такого повідомлення.
2. рідко. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь керівникові, начальникові.
28 травня Орлов подав доповідь Миколі І, в якій дав характеристику всіх членів товариства й Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 251).
Словник української мови (СУМ-11)