доправди

ДОПРА́ВДИ, присл., діал. Справді.

— А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? — цікавилась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 634);

Вибігла вона до чоловіка та й таки доправди не знає, як собі порадити (Март., Тв., 1954, 37).

Значення в інших словниках

1. доправди — допра́вди прислівник справді незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. доправди — див. СПРАВДІ.  Словник синонімів Караванського
3. доправди — присл., діал. Серйозно, дійсно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. доправди — допра́вди справді (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. доправди — Доправди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.  Словник української мови Грінченка