дорадниця

ДОРА́ДНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до дора́дник 1.

Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд., І, 1959, 89).

Значення в інших словниках

1. дорадниця — дора́дниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. дорадниця — -і. Жін. до дорадник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дорадниця — Дора́дниця, -ці, -це! -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дорадниця — Дорадниця, -ці ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.  Словник української мови Грінченка