дораховуватися
ДОРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Знаходити, виявляти при підрахунках те, що повинно бути.
Думка у нього була така, що мужик не здужає дорахуватися, чи в касі хибує, чи ні (Март., Тв., 1954, 212);
Окремі ланки.. так і дорахуватись не змогли, скільки виростили на гектарі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 43).
Словник української мови (СУМ-11)