Словник української мови в 11 томах

дораховувати

ДОРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Закінчувати рахувати що-небудь; рахувати до якого-небудь числа.

Старий зупинився близ нього, слухає, слухає… Мирон дорахував уже до чотириста [чотирьохсот] (Фр., І, 1955, 231).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дораховувати — дорахо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дораховувати — -ую, -уєш, недок., дорахувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Закінчувати рахувати що-небудь; рахувати до якого-небудь числа.  Великий тлумачний словник сучасної мови