доректи

ДОРЕКТИ́ див. доріка́ти.

Значення в інших словниках

1. доректи — доректи́ дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. доректи — див. дорікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. доректи — Доректи́, -речу́, -рече́ш; дорі́к, дорекла́, -рекли́; дорі́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)