доректи
ДОРЕКТИ́ див. доріка́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доректи — доректи́ дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- доректи — див. дорікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
- доректи — Доректи́, -речу́, -рече́ш; дорі́к, дорекла́, -рекли́; дорі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)