1. Орфографічний словник української мови

доректи

доректи́

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доректи — див. дорікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  3. доректи — Доректи́, -речу́, -рече́ш; дорі́к, дорекла́, -рекли́; дорі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доректи — ДОРЕКТИ́ див. доріка́ти. Словник української мови в 11 томах