доривати

ДОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок,, ДОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех.

1. Закінчувати рвати; рвати до якої-небудь межі, до кінця.

Дорву відра [вишень] та й ітиму в хату (Сл. Гр.).

2. Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.).

Випивши, Безхатько запалився хоробрістю: — .. Знатимуть жебраки, як ганчірки доривати (Юхвід, Оля, 1959, 277).

— Одежа була й так порвана, я ще дорвав (Тесл., З книги життя, 1918, 54).

ДОРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ДОРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати рити; рити до якого-небудь місця.

Значення в інших словниках

1. доривати — дорива́ти 1 дієслово недоконаного виду закінчувати рвати; доношувати одяг, взуття і т. ін. дорива́ти 2 дієслово недоконаного виду закінчувати рити  Орфографічний словник української мови
2. доривати — I -аю, -аєш, недок., дорвати, -ву, -веш, док., перех. 1》 Закінчувати рвати; рвати до якої-небудь межі, до кінця. 2》 Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.). II -аю, -аєш, недок., дорити, -ию, -иєш, док., перех. Закінчувати рити; рити до якого-небудь місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доривати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
4. доривати — Дорива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. дорвати, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка