доречність

ДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доре́чний.

Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 261).

Значення в інших словниках

1. доречність — доре́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. доречність — -ності, ж. Абстр. ім. до доречний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доречність — Доре́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)