дорубувати
ДОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчувати рубати; рубати до кінця, до певної межі.
В цю зиму дорубували на паливо старий сад, який ще міг би багато років родити (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 419);
За ліском на пригорку дорубували останній ворожий загін, що боявся здатися (Ю. Янов., І, 1958, 168).
Словник української мови (СУМ-11)