досиджувати

ДОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. Сидіти, перебувати десь певний час або до певного часу.

В той час, як бурлаки досиджували свій час у тюрмі, сталося велике й несподіване для бурлак діло (Н.-Лев., II, 1956, 253);

Варя ледве досиджувала до кінця останнього уроку (Донч., V, 1957, 229);

Трохи не до смерку досидів Василь на ниві (Мирний, IV, 1955, 213).

Значення в інших словниках

1. досиджувати — доси́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. досиджувати — -ую, -уєш, недок., досидіти, -джу, -диш, док. Сидіти, перебувати десь певний час або до певного часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. досиджувати — див. сидіти  Словник синонімів Вусика