досиджуватися
ДОСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. Те саме, що доси́джувати.
Олеся досиділась до півночі й була ладна сидіти хоч і до світа (Н.-Лев., III, 1956, 146).
2. Просидівши, пробувши десь довго, зазнавати або домагатися чого-небудь.
— Справді, — міркую, — чого я тут досиджуся? (Фр., II, 1950, 345);
[Веселовський:] Добре вам так сидіти, то й сидіть і досидитесь! (Ірчан, І, 1958, 187).
Словник української мови (СУМ-11)