доскіпливо
ДОСКІ́ПЛИВО. Присл. до доскі́пливий.
Похмурі, непроникливо суворі хлопці в шкіряних картузах та захисного кольору напіввійськових сорочках доскіпливо передивлялись документи пасажирів (Збан., Сеспель, 1961, 12).
Словник української мови (СУМ-11)