доскіпливо

ДОСКІ́ПЛИВО. Присл. до доскі́пливий.

Похмурі, непроникливо суворі хлопці в шкіряних картузах та захисного кольору напіввійськових сорочках доскіпливо передивлялись документи пасажирів (Збан., Сеспель, 1961, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доскіпливо — доскі́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. доскіпливо — Присл. до доскіпливий. Великий тлумачний словник сучасної мови