1. Словник української мови в 11 томах

доскіпливий

ДОСКІ́ПЛИВИЙ, а, е. Який любить доскіпуватися (у 2 знач.) до всього.

Від дня революції, два місяці, арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Смолич, Мир.., 1958,39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доскіпливий — доскі́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доскіпливий — -а, -е. Який любить доскіпуватися (у 2 знач.) до всього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доскіпливий — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови