доскіпливий

ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Головко); Павло Чкалов намагався виховати в хлопця характер, спостережливість, гостре око, допитливий та ясний розум (О. Ільченко); Дитинка глянула на мене ясно Розумними, цікавими очима (Леся Українка); Мав (Микола Михайлович) на мислі виховати хорошого журналіста, доскіпливого газетяра (Ю. Мушкетик).

ПРИСКІ́ПЛИВИЙ (який любить прискіпуватися, постійно прискіпується до когось, чогось), ДОСКІ́ПЛИВИЙ, ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ (ПРИЧІ́ПЛИВИЙ), ПРИВ'Я́ЗЛИВИЙ розм., УСКІ́ПЛИВИЙ розм. рідше. Був (хлопець) стриманий, завжди чемний.. Одразу сподобався він навіть і дуже прискіпливій, з тонким нюхом на людей тьоті Правді (В. Козаченко); Арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Ю. Смолич); (Несміян:) Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двійочки? (Л. Дмитерко); Такого, як мій колега, витримає не кожен: злоязикий, причіпливий, все йому щось муляє (О. Гончар); Балакучий став (батько), до всього прив'язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх (В. Кучер).