дослідниця

ДОСЛІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до дослі́дник.

Каргат сидів з майбутніми дослідницями, перевіряв їх знання (Шовк., Інженери, 1956, 131).

Значення в інших словниках

1. дослідниця — дослі́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дослідниця — -і. Жін. до дослідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови