дослідниця
ДОСЛІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до дослі́дник.
Каргат сидів з майбутніми дослідницями, перевіряв їх знання (Шовк., Інженери, 1956, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дослідниця — дослі́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дослідниця — -і. Жін. до дослідник. Великий тлумачний словник сучасної мови