1. Словник української мови в 11 томах

дослідницький

ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до дослі́дник.

Завдання цієї дослідницької групи було відшукати морський шлях з Обської губи в Єнісей (Видатні вітч. географи.., 1954, 30);

// Пов’язаний з науковим дослідженням.

— Здається мені, що спершу нам, так би мовити, дослідникам, треба буде завоювати собі право на таку розкіш, як дослідницька праця… (Шовк., Інженери, 1956, 125).

2. Признач. для ведення дослідів.

За десять хвилин Гордій має йти до дослідницької кімнати (Донч., І, 1956, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослідницький — дослі́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дослідницький — -а, -е. 1》 Прикм. до дослідник. || Пов'язаний з науковим дослідженням. 2》 Признач. для ведення дослідів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дослідницький — ДО́СЛІДНИЙ (здійснений шляхом досліду; призначений для проведення дослідів), ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, ДО́СВІДНИЙ рідше (призначений для проведення дослідів). Юннати готують.. ділянки для дослідних посівів (О. Словник синонімів української мови