досмоктувати
ДОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док., перех. Закінчувати смоктати; смоктати до кінця, до певної межі.
Тимко,.. досмоктуючи цигарку, поп’явся стежечкою (Тют., Вир, 1960, 95);
Складалося враження, ніби полковник, перш ніж щось сказати, намагається досмоктати невеличку цукерку (Вітч., 11, 1947, 52).
Словник української мови (СУМ-11)