досолювати
ДОСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док.
1. перех. Закінчувати солити що-небудь;
// Додатково солити що-небудь.
2. перев. док., неперех., кому і без додатка, перен., розм. Зробити кому-небудь прикрість, неприємність.
Вона, може, ще ліпше досолить Іванові від панотця (Март., Тв., 1954, 228);
Валя затаїв у собі образу проти Івана Івановича і захотів йому чимось досолити (Збан., Старший брат, 1952, 57).
Словник української мови (СУМ-11)