достроково

ДОСТРОКО́ВО. Присл. до достроко́вий.

Колгоспи і радгоспи достроково виконали план заготівель (Колг. Укр., 11, 1958, 2).

Значення в інших словниках

1. достроково — достроко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. достроково — Присл. до достроковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. достроково — див. завчасно  Словник синонімів Вусика