1. Словник української мови в 11 томах

достроково

ДОСТРОКО́ВО. Присл. до достроко́вий.

Колгоспи і радгоспи достроково виконали план заготівель (Колг. Укр., 11, 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достроково — достроко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. достроково — Присл. до достроковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достроково — див. завчасно Словник синонімів Вусика