1. Словник української мови в 11 томах

достроковий

ДОСТРОКО́ВИЙ, а, е. Який робиться, відбувається, здійснюється раніше встановленого строку.

Особливу увагу приділяють газети показові боротьби партійних організацій за дострокове виконання семирічки (Рад. Укр., 23.ІХ 1960, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достроковий — достроко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. достроковий — -а, -е. Який робиться, відбувається, здійснюється раніше встановленого строку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достроковий — Дореченцевий Словник чужослів Павло Штепа