достягнути —
достягну́ти дієслово доконаного виду достигнути
Орфографічний словник української мови
достягнути —
див. достягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
достягнути —
ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю.
Словник синонімів української мови