досушувати

ДОСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех. Закінчувати сушити що-небудь; сушити до кінця, до певної межі.

Високо в небі пливло сонце, досушувало хліба (Десняк, І, 1955, 396);

Колосок схопився, не знаючи, що діяти: бігти услід за товаром чи досушувати біля грубки чоботи (Кучер, Чорноморці, 1956, 248);

// безос.

В нас озимі мороз бив зимою, Навесні досушило вітрами (Гірник, Сонце.., 1958, 30).

Значення в інших словниках

1. досушувати — досу́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. досушувати — -ую, -уєш, недок., досушити, -сушу, -сушиш, док., перех. Закінчувати сушити що-небудь; сушити до кінця, до певної межі. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. досушувати — див. сушити  Словник синонімів Вусика
4. досушувати — Досушувати, -шую, -єш сов. в. досушити, -шу, -шиш, гл. Досушивать, досушить.  Словник української мови Грінченка