досягнення

ДОСЯ́ГНЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. досяга́ти.

Можливість досягнення людиною Місяця і сусідніх планет сонячної системи перестала бути мрією (Рад. Укр., 22.УІІІ 1962, 2);

Дуже важливими.. засобами для досягнення відповідних динамічних ступенів і відтінків у виконанні музичних, творів є постава, голова, обличчя й очі диригента (Осн.. диригув., 1960, 184);

Сила кожного вільнолюбного народу полягає в одвічному шуканні правди.., в досягненні конкретної істини (Тич., III, 1957, 256).

2. Позитивний результат роботи; успіх.

За досягнення у сільському господарстві Вінницька область нагороджена орденом Леніна (Цюпа, Україна.., 1960, 247);

Художні скарби письменників-реалістів ввійшли в духовну скарбницю нашого народу, а їхні творчі досягнення продовжує і розвиває радянська література (Мал., Думки.., 1959, 7).

Значення в інших словниках

1. досягнення — дося́гнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. досягнення — [дос’агнеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. досягнення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. досягати. 2》 Позитивний результат роботи; успіх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. досягнення — У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі).  Словник синонімів української мови
5. досягнення — Дося́гнення, -ння; -нення, -нень і -неннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)