досягнення
ДОСЯ́ГНЕННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. досяга́ти.
Можливість досягнення людиною Місяця і сусідніх планет сонячної системи перестала бути мрією (Рад. Укр., 22.УІІІ 1962, 2);
Дуже важливими.. засобами для досягнення відповідних динамічних ступенів і відтінків у виконанні музичних, творів є постава, голова, обличчя й очі диригента (Осн.. диригув., 1960, 184);
Сила кожного вільнолюбного народу полягає в одвічному шуканні правди.., в досягненні конкретної істини (Тич., III, 1957, 256).
2. Позитивний результат роботи; успіх.
За досягнення у сільському господарстві Вінницька область нагороджена орденом Леніна (Цюпа, Україна.., 1960, 247);
Художні скарби письменників-реалістів ввійшли в духовну скарбницю нашого народу, а їхні творчі досягнення продовжує і розвиває радянська література (Мал., Думки.., 1959, 7).
Значення в інших словниках
- досягнення — дося́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- досягнення — [дос’агнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- досягнення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. досягати. 2》 Позитивний результат роботи; успіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досягнення — У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). Словник синонімів української мови
- досягнення — Дося́гнення, -ння; -нення, -нень і -неннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)