досягнення

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досягнення — дося́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. досягнення — [дос’агнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. досягнення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. досягати. 2》 Позитивний результат роботи; успіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досягнення — Дося́гнення, -ння; -нення, -нень і -неннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. досягнення — ДОСЯ́ГНЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. досяга́ти. Можливість досягнення людиною Місяця і сусідніх планет сонячної системи перестала бути мрією (Рад. Укр., 22.УІІІ 1962, 2); Дуже важливими.. Словник української мови в 11 томах