дотаскувати

ДОТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Із зусиллям доносити, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця.

Через превелику силу дотаскали Марусю, положили на лаві, вкрили рядном (Кв.-Осн., II, 1956, 81).

2. Закінчувати носити, переносити що-небудь.

Дотаскати дрова в сарай.

3. Доношувати що-небудь старе, приношене (одяг, взуття).

Значення в інших словниках

1. дотаскувати — дота́скувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дотаскувати — див. дотаскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дотаскувати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. дотаскувати — Дотаскувати, -кую, -єш сов. в. дотаскати, -каю, -єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).  Словник української мови Грінченка