дотемна

ДОТЕМНА́, присл., розм. До настання темноти.

Король.. мовчки підганяв коней, щоб дотемна встигнути додому (М. Ол., Леся, 1960, 136);

Горленко дотемна обходить служби, придивляється до всього (Крот., Сини.., 1948, 77).

Значення в інших словниках

1. дотемна — дотемна́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. дотемна — присл., розм. До настання темноти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дотемна — з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А.  Фразеологічний словник української мови