дотерпіти
ДОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш, док. Витерпіти до кінця, до якого-небудь часу.
Тяжко жити; зникли сили; Рветься грудь моя. Люте горе до могили Чи дотерплю я? (Граб., І, 1959, 280);
Дотерпів до ночі, поки Олекса заснув (Мур., Бук. повість, 1959, 170).
Словник української мови (СУМ-11)