дотерміново

ДОТЕРМІНО́ВО, присл. Те саме, що достроко́во.

Весною 1915 року мене дотерміново «забрили» в солдати царської армії (Ле, В снопі.., 1960, 297).

Значення в інших словниках

1. дотерміново — дотерміно́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дотерміново — присл. Те саме, що достроково.  Великий тлумачний словник сучасної мови