дотепність
ДОТЕ́ПНІСТЬ, ності, ж.
1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів.
Своїм оптимізмом, дотепністю, живим темпераментом він завойовує симпатії глядачів (Мист., 1, 1959, 20).
2. Виразність і точність у передаванні суті чого-небудь.
Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 82).
Словник української мови (СУМ-11)