дотепність

доте́пність

-ності, ж.

1》 Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів.

2》 Виразність і точність у передаванні суті чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. дотепність — доте́пність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дотепність — ДОТЕ́ПНІСТЬ, ності, ж. 1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. Своїм оптимізмом, дотепністю, живим темпераментом він завойовує симпатії глядачів (Мист., 1, 1959, 20).  Словник української мови в 11 томах
3. дотепність — Дотепність, -ности ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48.  Словник української мови Грінченка